Послуги
Ми не продаємо експертну думку.
Ми пропонуємо достовірне знання.
Експертиза із застосуванням поліграфа (зокрема судова психологічна експертиза) — це дослідження, у межах якого аналізують фізіологічні реакції людини (дихання, електрошкірну активність, кровообіг тощо) на спеціально заготовлені експертом стимули. Мета — виявити й оцінити важливу для справи інформацію з урахуванням можливого викривлення чи приховування.
Відповідно до Закону України «Про судову експертизу» та національного стандарту ДСТУ 9266:2023, застосування поліграфа в судовій практиці регламентується чіткими правилами й покликане забезпечувати об’єктивні, науково обґрунтовані висновки.
В Україні судова експертиза, у тому числі психологічна експертиза із застосуванням поліграфа, регулюється:
1. Законом України «Про судову експертизу»;
3. Методикою проведення судових психологічних експертиз із застосуванням комп’ютерного поліграфа (реєстраційний код Методики 14.1.84);
4. Методичними рекомендаціями щодо використання комп’ютерного поліграфа;
5. ДСТУ 8692:2016 «Поліграфи. Технічні умови»;
6. ДСТУ 9266:2023 «Судова психологічна експертиза. Використання поліграфа. Загальні вимоги».
Попри існуючі дискусії, загалом судова психологічна експертиза із застосуванням поліграфа розглядається судами як один із доказових інструментів, за умови дотримання всіх нормативних вимог до об’єктивності дослідження й компетенції експерта. Тобто самі по собі «перевірки на поліграфі», проведені приватним чином без дотримання процедури судово-експертної діяльності, не є рівнозначними судовій експертизі. Водночас висновок судового експерта-поліграфолога, підготовлений відповідно до Закону, може мати доказове значення.
Відповідно до нормативно-правової бази України, судові психологічні експертизи із застосуванням комп’ютерного поліграфа проводять:
1. Судові експерти, які працюють у державних експертних установах та мають відповідну кваліфікацію.
До таких установ, згідно із законодавством, належать:
- науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України;
- науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров’я України;
- експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.
2. Атестовані позаштатні судові експерти, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, але мають право здійснювати судові експертизи в порядку, встановленому Законом України «Про судову експертизу».
Зокрема, серед кваліфікованих фахівців, які виконують судові психологічні експертизи із застосуванням поліграфа, можна відзначити:
Тетяну Морозову (науковий і громадський діяч, доктор психологічних наук (2010), старший науковий співробітник, із 1999 року в психології, з 2018 року — атестований Міністерством юстиції судовий експерт за спеціальністю 14.1 «Психологія», автор понад 90 наукових праць, президент Всеукраїнської асоціації поліграфологів, головний розробник ДСТУ 9266:2023)
Світлану Ласунову (член навчально-методичної ради Всеукраїнської асоціації поліграфологів, кандидат педагогічних наук, доцент, із 2019 року — атестований судовий експерт за спеціальністю 14.1 «Психологія», завідувач лабораторії психологічних, мистецтвознавчих та інших видів досліджень Одеського НДІ судових експертиз.
Обидві наші фахівчині мають необхідну спеціальну підготовку, вищу психологічну освіту (рівень магістра) та пройшли підготовку з напряму поліграфології, що відповідає вимогам стандарту (ДСТУ 9266:2023) і Закону України «Про судову експертизу».
Відповідно до ДСТУ 9266:2023 і методичних документів, судова психологічна експертиза із застосуванням поліграфа включає такі основні етапи:
1. Психологічний аналіз матеріалів справи
- Вивчення обставин розслідуваної події;
- Аналіз «питального поля» й визначення ключових факторів, значущих для експертизи.
2. Формування опитувальника (тестів) за однією з двох методик:
- Методикою виявлення прихованої інформації (МВПІ) («тести на знання відомого рішення», «тести на знання невідомого рішення», «тести перевірки версій») або
- Методикою питань порівняння (МПП).
Уточнення максимальної кількості питань, винесених на експертизу (не більш як шість основних).
3. Отримання письмової добровільної згоди
- Підекспертну особу інформують про суть експертизи, її мету, права й обов’язки;
- Відсутність згоди унеможливлює проведення дослідження.
4. Психодіагностичне дослідження
- Коротке психологічне інтерв’ю;
- Оцінка психофізіологічних показників стану підекспертної особи.
5. Передтестова бесіда
- Додаткове уточнення питань;
- Обговорення основних правил процедури.
6. Безпосереднє тестування із застосуванням поліграфа
- Пред'явлення тестів;
- Реєстрація фізіологічних показників (грудне та діафрагмальне дихання, центральний і периферійний кровообіг, електрошкірна активність тощо);
- Стандартна тривалість запису реакції – не менш як 15 секунд після завершення питання.
7. Міжтестова бесіда (за потреби)
- Уточнення відповідей;
- Міні-опитування для зниження рівня тривожності й уточнення деталей.
8. Аналіз отриманих результатів
- Оцінка поліграм;
- Застосування математико-статистичних алгоритмів і шкал оцінок.
9. Оформлення висновків
- Підготовка висновку судового експерта;
- Додавання скріншотів поліграм до кожного тесту.
Тривалість експертизи протягом одного дня зазвичай не перевищує шести годин (із перервами). Початок тестування має бути не пізніше 15:00. За участі перекладача він озвучує питання з монітора комп’ютера, забезпечуючи точність формулювань.
Під час формування питань ми враховуємо:
- Конкретику справи: обставини розслідуваної події, версії, висунуті в кримінальному/цивільному/адміністративному процесі.
- Наукові принципи: відповідність питань науково обґрунтованим методикам МВПІ або МПП.
- Максимальну кількість ключових питань, які можуть бути винесені на експертизу – не більш як шість.
- Черговість: питання формулюються блоками, структурованими по ходу проведення декількох тестових серій, із дотриманням правил «міжтестового» аналізу.
Приклади орієнтовних формулювань питань (можуть бути адаптовані під конкретну справу):
- «Чи володіє підекспертна особа інформацією про деталі та обставини розслідуваної події…?»
- «Чи була отримана ця інформація безпосередньо під час події…?»
- «Чи володіє підекспертна особа інформацією, що суперечить раніше повідомленій…?»
Одним із ключових чинників визнання експертизи допустимим доказом є її об’єктивність. Якщо висновки експерта викликають сумніви, уся експертиза втрачає доказову силу. Ми базуємося виключно на науковому підході та достовірних знаннях.
Ми застосовуємо поліграф «RUBICON», що відповідає ДСТУ 8692:2016 «Поліграфи. Технічні умови».
Для нас важлива точність технічних характеристик, тому прилад щороку проходить повірку відповідно до вимог виробника.
Методика виявлення прихованої інформації (МВПІ) та методика питань порівняння (МПП). Вони відповідають нормативним документам, що регламентують виконання судових психологічних експертиз із застосуванням поліграфа, а також узгоджені з останнім національним стандартом – ДСТУ 9266:2023.
Ми інтегруємо фізіологічні процеси, психологічні закономірності й нейронні механізми в єдину узгоджену модель детекції прихованої інформації. Це дає змогу мінімізувати ймовірність помилки та значно підвищити точність висновку судового експерта-поліграфолога.
«Думок може бути багато — істина одна».
Ми виключаємо суб’єктивність, даємо лише обґрунтовані висновки. Ми навчаємо так працювати інших і не відмовляємося від принципу наукової об’єктивності.
Працюємо чесно, прозоро й на високому рівні доказової цінності. Наша мета – сприяти правосуддю й зміцненню законності.
Заповніть заявку та ми з радістю з Вами зв'яжемось!