Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції

Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні питання розвитку українського простору судово-експертної діяльності», 31 січня 2025 р. (157-165 сторінка).

Тетяна МОРОЗОВА, доктор психологічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник лабораторії психологічних досліджень КНДІСЕ, м. Київ, Україна

Олександр МОРОЗОВ, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, почесний академік Національної академії педагогічних наук України, м. Київ, Україна

ЗНАЧЕННЯ СТАНДАРТА СУДОВОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ КОМП’ЮТЕРНОГО ПОЛІГРАФА ДЛЯ ЕКСПЕРТНОЇ ПРАКТИКИ

Триває 27 рік від початку активного розвитку української поліграфології. Сьогодні українські поліграфологи в інтересах держави здійснюють дослідження, які за складністю, масовістю і результативністю не мають аналогів у світі. Українська школа стала рушієм і уособленням прогресивної та ефективної поліграфології, що має ґрунтовну наукову і навчально-методичну базу. Розвиваються найбільш ефективні методологічні підходи і конкретні методики досліджень, у тому числі в напрямі психологічних експертиз із використанням комп’ютерного поліграфа. Проведення такої роботи стало можливим завдяки доповненню 27 липня 2015 р. новим пунктом 6.8 розділу VI «Психологічні експертизи» Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначень судових експертиз та експертних досліджень (надалі – Науково-методичні рекомендації), затверджених наказом Міністерства юстиції № 53/5 від 08 жовтня 1998 р. [1].

Означені Науково-методичні рекомендації розроблялися з метою забезпечення єдиного підходу до проведення судових експертиз і підвищення їх якості. Однак зусилля Мін'юсту щодо унормування проведення експертиз із використанням поліграфа були практично проігноровані приватними поліграфологами, які, на той момент, вже панували на ринку надання таких послуг. Часто експертизи з використанням поліграфа продовжували виконувати люди, які елементарно не мали ані психологічної освіти, ані післядипломної освіти поліграфологів, що запроваджена в Україні з 2009 р. Посилаючись на «міжнародний досвід» вони називали свої роботи «психофізіологічними експертизами з використанням поліграфа». На заваді їм не ставало те, що про такий вид експертиз немає жодної згадки в Науково-методичних рекомендаціях.

Звісно, психофізіологічна експертиза в Україні є, але спрямована вона виключно на оцінку фізіологічних можливостей центральної нервової системи та організму людини перед наданням допуску до виконання робіт підвищеної небезпеки. Проводять її на виконання статті 5 Закону України «Про охорону праці» сертифіковані спеціалісти: лікарі-психофізіологи та фахівці-психофізіологи, які пройшли перепідготовку з психофізіології, навчання та перевірку знань в Центрі психофізіологічної експертизи працівників [2].

У залежності від професії, під час психофізіологічної експертизи перевіряються конкретні психофізіологічні показники. Наприклад: сенсомоторні реакції, увага та швидкість її переключення, зорова та слухова пам’ять, втомлюваність. Тобто, психофізіологічна експертиза передбачає наявність стимулів фізіологічного змісту, спрямованих на центральну нервову систему з метою отримання від нервової системи та організму відповіді також фізіологічного змісту. Такі відповіді мають самостійний зміст, бо несуть інформацію щодо характеристики конкретної елементарної фізіологічної реакції. Психофізіологічна експертиза, на відміну від психологічної експертизи з використанням поліграфа, завжди здійснюється стандартними тестами.

Психологічна експертиза – це один з видів експертиз у формі застосування спеціальних психологічних знань для отримання (виявлення) інформації психологічного змісту щодо питань, які поставлені на вирішення експерту, не тільки для констатації фактів, а й проведення їх аналізу з оцінкою виявленої інформації з урахуванням індивідуальних особливостей психічної діяльності підекспертної особи. Під час проведення психологічної експертизи із використанням комп’ютерного поліграфа підекспертній особі пред’являються стимули психологічного змісту, які викликають фізіологічні реакції за умови значущості для підекспертної особи змісту психологічного стимулу. Зафіксовані поліграфом наслідки фізіологічних реакцій не мають самостійного змісту і стають значущими виключно у співставленні з психологічним стимулом. Під час психологічної експертизи мета полягає, наприклад, у виявленні прихованої інформації, а не окремого фізіологічного показника, наприклад, втомлюваності. Психологічні експертизи із використанням комп’ютерного поліграфу завжди здійснюються за тестами спеціально розробленими для конкретного випадку.

Окрім зазначеного вище, була ще одна вагома проблема – відсутність чітко визначених методик якими можна проводити судові психологічні експертизи та експертні дослідження із використанням комп’ютерного поліграфа. У цій частині до вже традиційного прикриття непрофесійності та відсутності базових знань словосполученнями «міжнародний досвід», «міжнародні практики», «загальновизнане у світі» долучилися і «авторські методики». Проведення «експертиз» тестами, відносно яких в Україні елементарно немає наукових праць, ширилося, адже «досвідчені експерти», в тому числі громадяни росії, на підставі «позитивної практики» почали готувати подібних собі учнів із числа українських поліграфологів. Наприклад, частина експертиз проводилася за допомогою методу взаємних виключень Лосєва-Міллера – методу, на використання якого користувачі з України отримували патент у росії, при чому вже під час російсько-української війни [3]. Нам не вдалося знайти в Україні доступні наукової праці, у яких би розкривався цей метод, а відомим широкому загалу він став у 2017 р. після скандалу, пов’язаного із поліграфологічним дослідженням, що проводилося у відношенні тодішнього народного депутата, очільника комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки та оборони [4].

Очевидно, що ситуація, яка склалася в експертному напрямку із використанням поліграфа, потребувала нагального вирішення та стала одним із першочергових завдань для підкомітету, створеного при Київському науково-дослідному інституті судових експертиз ТК-192. Значна завантаженість експертів після повномасштабного вторгнення дещо відтермінувала завершення роботи, однак 01 травня 2024 р. ДСТУ 9266:2023 «Судова психологічна експертиза. Використання поліграфа» набув чинності [5].

Безумовно, ми очікуємо повноцінного запровадження Методики проведення судових психологічних експертиз із використанням комп’ютерного поліграфа, яку фахівці КНДІСЕ розробляли разом із колегами з ОНДІСЕ та представником Колегії поліграфологів України і яка вже успішно пройшла апробацію та рекомендована секцією НКМР до впровадження, однак завдяки набуттю чинності Стандарту вже зараз ми маємо з чим працювати.
У Стандарті наведено терміни та визначення понять, які використовуються експертами. Зазначено вимоги до комп’ютерних поліграфів, за допомогою яких допустимо проводити судову психологічну експертизу та прописана обов’язковість їхньої щорічної повірки по завершенню гарантійного терміну. Наведена структура процесу роботи експерта, викладено зміст кожного модуля, в тому числі одним із обов’язкових модулів визначено психодіагостичне дослідження індивідуально-психологічних особливостей підекспертної особи: такий підхід відповідає найвищим професійним стандартам і відділяє дослідження, що проводиться у рамках судової експертизи від звичайної поліграфологічної перевірки, створює умови для максимальної доказовості та відходу від орієнтувального характеру отриманої інформації.
У пункті 6.8 Науково-методичних рекомендації прописана обов’язковість отримання згоди від підекспертного [1]. У Стандарті ж, окрім цього, деталізовано, як оформлюється відмова людини.
Важливим є зазначення вимог до приміщення, температурного режиму, за якого оптимально проводити роботу, а також чітке визначення проміжку часу, протягом якого може бути розпочата експертиза, тривалість її проведення до перерви та протягом одного дня.

Окремо розписано умови залучення перекладача, що дещо відрізняються від загальної експертної практики внаслідок обмежень, які накладаються методом проведення дослідження. Передбачено недопущення проведення судових психологічних експертиз із використанням поліграфа у відношенні осіб, які не досягли 14-річного віку та необхідності дотримання низки передумов при роботі із особами, які не досягли повноліття.

Стандарт на належному високому рівні забезпечує достовірність результатів завдяки тому, що: зобов’язує експертів відображати у висновку скриншоти поліграм за кожним використаним тестом; не приступати до проведення або припинити проведення експертизи у випадку перебування підекспертного у станах, що унеможливлюють або тимчасово ускладнюють одержання інформативних поліграм; обмежує замовників у винесенні кількості питань на вирішення експерта. Обмеження шістьма питаннями зумовлене закономірностями фізіології людини: більша кількість питань на вирішення передбачає використання експертом більшої кількості тестів, що з високим ступенем ймовірності має наслідком зниження інформативності поліграм.

Відповідно до Стандарту експерт повинен мати освіту за спеціальністю «Психологія» освітньо-кваліфікаційного рівня магістр та післядипломну освіту за напрямком підготовки поліграфологів. Він має проводити ту частину експертизи, у якій використовує поліграф, за допомогою методики виявлення прихованої інформації або методики питань порівняння: тобто тих методик, щодо яких в Україні є доступні друковані наукові та навчально-методичні розробки.

Таким чином, на підставі викладеного можна дійти наступних висновків:

1. Практика проведення експертиз із використанням поліграфа необґрунтовано випереджувала теоретичне та нормативне врегулювання, що мало низку негативних наслідків, які дискредитували українську поліграфологію в цілому.

2. Розробка та набуття чинності Стандарту судової психологічної експертизи із використанням комп’ютерного поліграфа на експертну практику була однозначно на часі і є логічним науково та практично виправданим етапом перед запровадженням відповідної Методики судових психологічних експертиз із використанням комп’ютерного поліграфа.

3. У галузевому стандарті вперше чітко прописані основні вимоги та алгоритм проведення судових психологічних експертиз і експертних досліджень із використанням комп’ютерного поліграфа, завдяки чому не залишено місця для маніпуляцій, підміни понять, використання нічим не підтверджених методик, у тому числі куплених у країні-агресорі.

4. Чинний Стандарт судових психологічних експертиз із використанням комп’ютерного поліграфа унормовує судово-експертну практику, значно полегшує взаємодію між виконавцями та замовниками таких експертиз, спрямований на забезпечення достовірної інформації та поступового відходу від сприйняття результатів такої експертизи як орієнтовних.

Список використаних джерел:

1. Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року №53/5 (зі змінами та доповненнями). Верховна Рада України: веб-сайт. URL : https://zakon.rada.gov.ua/go/z0705-98 (дата звернення 14.12.2024).

2. Закон України «Про охорону праці». Верховна Ради України: веб-портал. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#Text (дата звернення 14.12.2024).

3. Детектор брехні – це доказ (постанова Верховного Суду України) Polygraph.One: сайт. https://polygraph.one/poligraf_u_postanovi_sudu/ (дата звернення 14.12.2024).

4. Поліграфолог, що тестував Пашинського, отримав ліцензію в Москві за місяць до проведення експертизи. Закон і бізнес. Веб-сайт. URL : https://zib.com.ua/ua/print/130180.html (дата звернення 14.12.2024).

5. ДСТУ 9266:2023 Судова психологічна експертиза. Використання поліграфа. Загальні вимоги. Офіційне видання. Розроблено технічним комітетом стандартизації «Судова експертиза» (ТК 192), прийнято та надано чинності наказом ДП «УкрНДНЦ» від 16.11.2023 р. №321 з 01.05.2024 р.

Всі новини