Новини
МВПІ у нестандартних завданнях
Гнучкість, нешаблонність методики виявлення прихованої інформації (МВПІ), ставка у навчанні поліграфологів на засвоєння ними науково та методично обґрунтованих принципів формування опитувальників, а не на незламній структурі тесту, має наслідком те, що спеціалісти нашої школи можуть вирішувати нестандартні актуальні задачі. Такі, наприклад, як: перевірка співробітників перед виїздом за кордон на предмет планів щодо неповернення після відрядження; встановлення того, як працівник насправді, не напоказ, внутрішньо оцінює власну працездатність і ступінь залученості до справи; якою, як прогнозує людина, швидше за все буде її поведінка у випадку виникнення важливої для замовника ситуації.
Забігаючи наперед, передбачаючи слова, що необґрунтовано передбачати за допомогою поліграфа майбутнє, відповім, що абсолютно згодна з цим. Однак:
1) за допомогою МВПІ однозначно можна з’ясувати, якими мотивами людина керується, плануючи виїхати за кордон, які сформовані плани щодо своїх дій під час перебування за кордоном вона має на момент проведення поліграфної перевірки тощо;
2) за принципом застосування тест на внутрішню оцінку людиною власної працездатності нічим не відрізняється, наприклад, від шкали проявів тривожності Тейлор або тесту Дембо-Рубінштейн, практична виправданість яких не ставиться під сумнів психологами. Ці тести не використовуються самостійно, а завжди у комплексі із іншими психодіагностичними методиками. Точно так і наші тести оцінки респондентом власної працездатності, залученості до справи не є відірваними від інших тестів в опитувальнику: варіанти в них передбачають питання, що сформовані поліграфологом на підставі аналізу інформації, отриманої від людини у передтестовій, поміжтестових бесідах. Окрім того, відповідно МВПІ подібні до цих тести рекомендується використовувати наприкінці дослідження, коли поліграфолог вже бачить попередні результати, має більше розуміння про особистість респондента;
3) прогнозування людиною власної поведінки при виникненні важливої для замовника ситуації також ближче до психологічних тестів, аніж до тестів, якими встановлюються факти. Така робота теж здійснюється не на пустому місці: респонденти переживали певний досвід безпосередньо або чули про подібне раніше, були свідками якихось подій, розуміють, які ризики несе їх професія і, вочевидь, не вперше на тестуванні у поліграфолога починають розмірковувати, якби вони діяли в тій чи іншій ситуації?
Досвід використання подібних тестів дозволяє виділити наступну закономірність: частіше за все у поміжтестовій бесіді із запропонованих варіантів відповіді респонденти обирають соціально схвальний. Однак в тесті нерідко кажуть те, що більше відповідає їхнім внутрішнім моральним стандартам. Наприклад, за моїм досвідом, значна частина респондентів, у відношенні яких використовувався тест на встановлення того, як вони будуть діяти, коли побачать, що хтось краде на роботі, сходу заявляють, що одразу повідомлять про такі факти працівникам служби безпеки, керівництву. У поміжтестовій бесіді більшість з них відхрещується від варіанту: «Поговорите з тією людиною, а як вона не зрозуміє, то розповісте керівництву?», однак в тесті на це питання відповідають «так» на фоні значущої реакції. І, погодьтеся, це однозначно краще, ніж отримання значущої реакції на варіант «Зробите вигляд, що нічого не побачили, бо це не ваша справа?».
Наводжу поліграми 10 респондентів, що були отримані за тестом №12 опитувальника, який був розроблений на прохання одного із замовників.
Тест 12. Як будете діяти, побачивши, що хтось краде?
O Почнете стежити за тією людиною, щоб не помилитися у висновку?
N Зневіритеся у «…» і мовчки звільнитеся?
R1 Якщо буде красти Ваш друг – просто скажете йому більше так не робити?
R2 Зробите вигляд, що нічого не побачили, бо це не ваша справа?
R3 Якщо буде красти Ваш товариш, то приховаєте це від керівництва?
R4 Поясните людині, що так робити не можна, а як вона не зрозуміє, то розкажете керівництву?
R5 Версія респондента:
Передумова використання тесту: всі внутрішні питання проговорюються із респондентом у поміжтестовій бесіді, його версія вноситься у тест на позицію R5.
Поліграма 1.
У поміжтестовій бесіді респондент №1 впевнено вказав: розповість про все керівництву або працівнику СБ, як тільки побачить, що хтось краде.
При пред’явленні тесту на фоні відсутності значущих реакцій респондент відповів «так» на питання R4: «Поясните людині, що так робити не можна, а як вона не зрозуміє, то розкажете керівництву?» і на питання R5, що відображає його версію.
Значуща реакція отримана на питання R2: «Зробите вигляд, що нічого не побачили, бо це не Ваша справа?» на фоні відповіді «ні».
Поліграма 2.
У поміжтестовій бесіді респондент №2 впевнено вказав: як тільки побачить, що хтось краде, одразу розповість керівництву.
При пред’явленні тесту на фоні відсутності значущих реакцій відповів «не знаю» на R4: «Поясните людині, що так робити не можна, а як вона не зрозуміє, то розкажете керівництву?» і «так» на R5, що відображає його версію: «Одразу розповісте керівництву?».
Значуща реакція отримана на питання R2: «Зробите вигляд, що нічого не побачили, бо це не Ваша справа?» на фоні відповіді «ні».
Поліграма 3.
У поміжтестовій бесіді респондент №3 впевнено вказав: як тільки побачить, що хтось краде, одразу розповість керівництву.
При пред’явленні тесту значуща реакція отримана на питання R4: «Поясните людині, що так робити не можна, а як вона не зрозуміє, то розкажете керівництву?» на фоні відповіді «ні».
Поліграма 4.
У поміжтестовій бесіді респондент №4 впевнено вказав: як тільки побачить, що хтось краде, одразу розповість керівництву.
При пред’явленні тесту значуща реакція отримана на питання R4: «Поясните людині, що так робити не можна, а як вона не зрозуміє, то розкажете керівництву?» на фоні відповіді «не знаю».
На R5, у якому представлена версія респондента, на фоні його відповіді «так» значущу реакцію – не отримано.
Поліграма 5.
У поміжтестовій бесіді респондент №5 вказав, що як побачить, що хтось краде, одразу доповість керівництву.
При пред’явленні тесту значуща реакція отримана на R1: «Якщо буде красти Ваш друг – просто скажете йому більше так не робити?» на фоні відповіді «ні». Означена реакція корелює із відповіддю «так» на R3 «Якщо буде красти Ваш товариш, то приховаєте це від керівництва?».
Поліграма 6.
У поміжтестовій бесіді респондент №6 вказав, що як побачить, що хтось краде, одразу доповість керівництву.
При пред’явленні тесту значуща реакція отримана на R1: «Якщо буде красти Ваш друг – просто скажете йому більше так не робити?» на фоні відповіді «не знаю».
Відповів респондент «не знаю» і на R4: «Поясните людині, що так робити не можна, а як вона не зрозуміє, то розкажете керівництву?».
Поліграма 7.
У поміжтестовій бесіді респондент вказав, що як побачить, що хтось краде, одразу доповість керівництву.
При пред’явленні тесту значуща реакція отримана на R1: «Якщо буде красти Ваш друг – просто скажете йому більше так не робити?» на фоні відповіді «так».
Поліграма 8.
У поміжтестовій бесіді респондент №8 вказав: як побачить, що хтось краде, одразу розповість колегам, щоб разом із ними вирішити, що робити із злодієм.
При пред’явленні тесту на фоні відповіді «так» значуща реакція отримана на R5, що відображає версію респондента: «Розповісте колегам?».
Поліграма 9.
У тесті відбулися зміни, з нього вилучено R3: «Якщо буде красти ваш товариш, то приховаєте це від керівництва?», який, по суті, дублював R1: «Якщо буде красти Ваш друг, то просто скажете йому більше так не робити?».
У респондента №9 на фоні відповіді «так» значущу реакцію отримано на R4, що відображає його версію: «Одразу розповісте керівництву?».
Поліграма 10.
У респондента №10 на фоні відповіді «так» значущу реакцію отримано на питання R4, що відображає його версію: «Одразу розповісте керівництву?».
Респондент №10 на відміну від респондента №9 відповів «не знаю» на «нульове» питання: «Почнете стежити за тією людиною, щоб не помилитися у висновку?» (№9 відповів «ні»).
