Новини
У ніч із 23 на 24 травня 2020 року співробітники Кагарлицького відділу поліції у службовому кабінеті катували та зґвалтували жінку, яку викликали як свідка крадіжки. Їй натягали на голову протигаз, відносно неї використовували кайданки, над її головою стріляли зі зброї, її декілька разів зґвалтували (інформацію взято з відкритих медіа-джерел).
Потерпіла сама звернулася до лікарів, справа набула розголосу у медіа, до захисту жінки долучилася відома адвокат, слідство вело ДБР.
Рівно три роки по тому – 24 травня 2023 року, Обухівський районний суд засудив обвинувачених до 11 років позбавлення волі. А нещодавно, 19 лютого 2026 року, Верховний суд затвердив цей вирок.
Ми вітаємо всіх професіоналів, завдяки чиїм зусиллям справедливість перемогла. Серед них є й судові експерти – співробітники Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, котрі виконали комісійну судову психологічну експертизу із застосуванням комп’ютерного поліграфа. В основі даного дослідження була методика виявлення прихованої інформації (МВПІ). Як, до речі, і в основі переважної більшості судових психологічних експертиз, що проводили атестовані судові експерти, у тому числі у справі Катерини Гандзюк, у справі педофіла з Харківської області ПОСИЛАННЯ
По-перше, український судовий експерт не має права виходити за межі своєї компетенції, а саме – надавати відповідь на питання права: «Чи вчиняв?», «Чи здійснював?» тощо. Подібні питання передбачають виявлення обставин, які згідно ст. 91 КПК України підлягають доведенню під час провадження у кримінальній справі: час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення; винуватість обвинуваченого; форма вини; мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, інше. Вирішення питань, що виходять за межі компетенції судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, у тому числі питань права, є дисциплінарним порушенням (п. 5 ст. 14 Закону України «Про судову експертизу», п. 2.3. Інструкції про призначення судових експертиз та експертних досліджень).
Український судовий-експерт поліграфолог має право з’ясовувати наявність чи відсутність фактів та обставин особливості перебігу події: згідно ст. 84 КПК України висновок експерта є процесуальним джерелом доказів, на підставі якого слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Із цим завданням добре справляється саме МВПІ.
- всі тести, що були використані під час дослідження;
- скріншоти поліграм, які були отримані за кожним із використаних тестів.
Такі вимоги прописані у галузевому стандарті ДСТУ 9266:2023 «Судова психологічна експертиза. Використання поліграфа. Загальні вимоги» і у Методиці проведення судових психологічних експертиз із застосуванням комп’ютерного поліграфа, що у 2025 р. включена до реєстру Міністерства юстиції України (реєстраційний код Методики – 14.1.84, вид експертизи – 14. Психологічна експертиза. 14.1 Психологічні дослідження).
Водночас тести не можуть базуватися на версії виключно однієї сторони. Версія підекспертного повинна бути відображена у стимулах (запитаннях) на рівні із версією іншої сторони/сторін, адже судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об’єктивності і повноти дослідження (ст. 3 Закону України «Про судову експертизу»). Судовий експерт-психолог зобов’язаний з’ясувати автентичні показання підекспертного, що не залежать від будь-якого стороннього впливу або примусу (п. 6.11. Розділу 6. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень). Автентичні показання (версія підекспертного) є вихідними даними. Згідно зі ст. 14 Закону України «Про судову експертизу» та п. 2.3. Інструкції про призначення судових експертиз та експертних досліджень самостійний вибір вихідних даних для проведення судової експертизи є дисциплінарним проступком.
- стимули (запитання), фізіологічні реакції на які є основою для прийняття експертного висновку, не можуть бути апріорі виключно виправдувальними або звинувачувальними;
- версією підекспертного не можна вважати його відповідь «ні» або «так» на запитання тестів.
Участь у будь-якому дослідженні із застосуванням комп’ютерного поліграфа, у тому числі тому, що здійснюється у рамках комісійної судової психологічної експертизи, можлива виключно на підставі добровільної згоди. Дуже часто одна зі сторін такої згоди не надає. Жінка погодилася.
Нині вже засуджені колишні поліцейські не спростовували сам факт статевого акту із жінкою, але стверджували, що все відбувалося за її згодою. Проявам жорстокості вони також знайшли пояснення – все, буцімто, відбувалися у рамках погоджених всіма учасниками рольових ігор.
Експерти вивчили матеріали провадження та розробили тестовий опитувальник за МВПІ, що відповідав існуючим та наведеним вище нормативним вимогам: він поетапно відтворював перебіг події та враховував версій всіх її учасників.
Підхід, використаний у цій судовій експертизі, на той момент вже був достатньо відточений та апробований українською школою поліграфології. Він детально описаний у монографії «Методика виявлення прихованої інформації у поліграфних дослідженнях» (Морозова Т.Р., 2023, стор. 181-192).
Наприклад, під час розкриття подібних злочинів, в ході виконання судових психологічних експертиз перевіряється версія «узгоджених всіма сторонами рольових ігор». Основне питання цього тесту може звучати так: «Що Ви відчули, коли Вас прикували кайданками?». У тест включаються питання-відповіді, які відображають версії сторін: «Коли Вас прикували кайданками, ви відчули збудження?», «Коли Вас прикували кайданками, ви відчули страх?», «Коли Вас прикували кайданками, ви відчули задоволення?», «Коли Вас прикували кайданками, ви відчули жах?». Якщо підтверджується версія респондента, підекспертного, то максимальна значуща реакція виникає на питання, що відображає сказане ним у поміжтестовій бесіді, до прикладу на варіант: «Коли Вас прикували кайданками, ви відчули розпач?». І якщо розпач цей був глибоко пережитим людиною, то крива фазичної складової шкіряної реакції, часто неочіковано навіть для досвідчених поліграфологів, у цей момент сягає практично верхнього краю екрану, адже пам'ять людини емоційно забарвлена.
Такі тести завжди використовуються у батареях – це підвищує доказовість.
P.S. Останнім часом почастішали звернення випускників курсів міфічної «Асоціації» щодо проходження курсів підвищення кваліфікації за МВПІ у Центрі експертних поліграфних досліджень Тетяни Морозової.
Термін «підвищення кваліфікації» передбачає наявність кваліфікації, яку можна підвищити. Мусимо розчарувати випускників «Асоціації» - кваліфікації за МВПІ у вас немає. Дива не сталося, оволодіти трьома методиками під час курсів початкової підготовки – не можливо: оглядово зрозуміти, як розрізняти три методики – так, а засвоїти на рівні користувача – ні. Не допоможе й прочитання монографії «Методика виявлення прихованої інформації у поліграфних дослідженнях». Бо прочитання книжки не формує навички.
Під час початкових курсів на лекційних заняттях ми вчимо МВПІ та аналізуємо різні тестування від етапу збору інформації до реальних поліграм і висновків. На практичних заняттях я показую майстер-клас із написання опитувальника на тему, яку обирають слухачі. Наші слухачі самостійно виконують 9-10 домашніх завдань із написання тестів за різними фабулами. Кожну домашню роботу я вичитую та даю зворотний зв'язок її автору. Мій понад 20-річний досвід викладання поліграфологам свідчить, що лише так можна навчити методиці.
Не ображайтеся, але на курси підвищення кваліфікації у Центр я вас взяти не можу, бо навчити за тиждень роботі в МВПІ – не вдасться. Якщо ви зацікавилися та хочете опанувати МВПІ, доведеться проходити початкові курси підготовки. Інакше ніяк.