Новини
Адвокатам про поліграф у судовій експертизі
Доповідь, яку Тетяна МОРОЗОВА - президент ВАП, керівник Центру експертних досліджень, доктор психологічних наук, професор, атестована судовий експерт, поліграфолог із 23-річним досвідом роботи, автор понад 100 наукових праць у галузі юридичної психології, психології ОРД, поліграфології представила на міжнародній панельній дискусії на тему: «Поліграф у стратегії адвокатського захисту: від забезпечення гарантій прав особи до захисту у суді», що відбулася 15 травня 2026 року в межах Міжнародного форуму адвокатів «Kharkiv Unbreakable 2026».
Проведення судової психологічної експертизи із застосуванням комп’ютерного поліграфа стало можливим завдяки змінам, що були внесені 27 липня 2015 року до Розділу VI. Науково-методичних рекомендацій із питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08 жовтня 1998 року [1]. Даний нормативний документ визначив вектор розвитку української судово-експертної поліграфології саме у галузі психології, в якій пріоритетом є особистість і індивідуальне значення стимулу, що викликає фізіологічну реакцію, а не у галузі психофізіології, що орієнтована на формалізовані підходи, використання лише тих значущих стимулів, виникнення реакції на які тлумачиться виключно як ознаки брехні.
Українські судові експерти-психологи встановлюють не обман і причетність, що апріорі є прерогативою суду і передбачає відповідь на питання права [2]. Ми встановлюємо ступінь значущості комплексу фізіологічних реакцій на семантично близькі стимули, що підготовлені та включені в тестовий опитувальник за результатами ґрунтовного психологічного аналізу матеріалів справи, вивчення позицій всіх сторін-учасниць, з урахуванням психологічних особливостей особистості підекспертного та з обов’язковим включенням у тести питань, що відображають його версію перебігу події [3]. Дотримання такого підходу, з однієї сторони, відповідає існуючим українським правовим нормам і традиціям, а з іншої – пред’являє більше вимог до рівня професійної підготовки, аналітичних здібностей, інтелекту та зусиль, що має прикласти експерт задля виконання судової психологічної експертизи із застосуванням комп’ютерного поліграфа.
В останні роки ми значно просунулися у напрямі розробки та запровадження нормативно-методичного забезпечення даного виду експертиз – у травні 2024 року набув чинності галузевий стандарт ДСТУ 9266:2023 «Судова психологічна експертиза. Використання поліграфа. Загальні вимоги», у лютому 2025 року до реєстру Міністерства юстиції України за кодом 14.1.84 була включена Методика проведення судових психологічних експертиз із використанням комп’ютерного поліграфу [4, 5]. Все це, а також масив експертиз, виконаних атестованими судовими експертами, результати науково-дослідних робіт, що проводилися за даною тематикою в установах системи Мінюсту України, апробація експертної поліграфології на науково-практичних конференціях, опубліковані наукові та навчально-методичні праці дозволяють ставити під сумнів обґрунтованість збереження орієнтувального значення результатів судової психологічної експертизи із застосуванням комп’ютерного поліграфа. Є всі підстави вважати, що ми таке формулювання вже переросли і обережність у сприйнятті висновку експерта-поліграфолога повинна бути замінена на перевірку відповідності виконаної ним експертизи чітким вимогам, що прописані у вказаних вище ДСТУ та Методиці.
То на що ж потрібно, насамперед, звертати увагу адвокату при вивченні висновку за результатами судової психологічної експертизи із застосуванням комп’ютерного поліграфу? Розберемо по пунктам:
1. Фахівець, який виконує такого роду експертизу, повинен бути атестованим судовим експертом. За результатами нашого аналізу в останні роки зацікавленість до експертиз із застосуванням поліграфа зросла, однак багато із них виконували люди, які не є атестованими судовими експертами та не несли жодної відповідальності за наданий ними висновок. Часто ці «спеціалісти» всупереч методичним вимогам формують тестові питання на підставі неповної, однобокої інформації у ключі, що вигідний їхньому замовнику. Ризик підтасовки, фальсифікації даних у таких «експертизах» досить високий, а підозри щодо замовного характеру висновку нерідко є обґрунтованими. Як показують реалії, репутаційні втрати для людей, які їх проводили, не є стримуючим фактором, тим більше, що те, що для одних є репутаційною втратою, для інших, швидше, є надбанням – на кожен товар є свій покупець.
2. Поліграф, який використовується при проведенні судової психологічної експертизи, повинен бути щонайменше шестиканальним та обов’язково включати канали вимірювання: динаміки грудної та діафрагмальної респіраторної активності, шкіряної реакції із фазичною та тонічною складовою у вигляді цифрових даних, показників центрального та периферійного кровообігу, рухової активності. Прилад також повинен мати сертифікат калібрування, а після завершення гарантійного терміну – документ, що засвідчує виконання щорічної повірки на предмет відповідності технічних характеристик поліграфа показникам, заявленим виробником.
3. У висновку повинні бути вказані дата проведення, час початку та закінчення процедури дослідження. При цьому слід враховувати, що судова психологічна експертиза із використанням поліграфа не повинна розпочинатися раніше 08 год. 00 хв. і закінчуватися пізніше 15 год. 00 хв., а також тривати понад дві години без перерви і більше ніж шість годин протягом одного дня.
4. Перед початком дослідження із застосуванням поліграфа експерт зобов’язаний пересвідчитися у відсутності в підекспертного протипоказань щодо участі у його проведенні та відмітити про це у висновку.
5. Не можна проводити судову психологічну експертизу з використанням поліграфа по відношенню до осіб, які не досягли 14-річного віку. По відношенню до осіб, які не досягли 18-річного віку, судову психологічну експертизу з використанням поліграфа повинна проводити комісія експертів.
6. До висновку має бути долучена власноруч заповнена підекспертним письмова згода на участь у дослідженні.
7. У висновку має бути вказано, якою мовою проводилася експертиза. При цьому мову обирає підекспертний, чітко зазначивши про свій вибір у письмовій заяві про добровільну згоду на участь у проведенні судової психологічної експертизи з використанням поліграфа. Слід враховувати, що у такого роду експертизах є свої правила роботи із перекладачем: зокрема, переклад здійснюється не з голосу експерта, перекладач повинен зачитувати заготовлені експертом тестові питання з монітору комп’ютера. Дотримання цієї вимоги запобігає маніпуляціям з боку тих підекспертних, які насправді не мали потреби у перекладі, але розраховували, що реєстрація їхніх фізіологічних реакцій на вербальні стимули, заготовлені експертом, буде відбуватися після, по суті, другого поспіль пред’явлення, коли показники будуть менш виразними.
8. У тексті висновку має бути наведений психологічний аналіз обставин, що викладені у межах провадження, судової справи або звернення заявника. Окремо повинні бути описані результати психодіагностичного дослідження підекспертного – у нашій експертизі це не право, а обов’язок судового експерта.
9. На вирішення експертизи в межах одного експертного провадження може бути поставлено не більше ніж шість запитань. Кожне із цих шести запитань має стосуватися лише одного тематичного напряму та розкриватися в опитувальниках у значущих (релевантних) питаннях тестів за допомогою багаторазового пред’явлення зі збереженням семантики (змісту) але без обов’язковості збереження сонорики (звукової форми).
10. При проведенні судової психологічної експертизи з використанням поліграфа допустиме використання виключно однієї із двох офіційних поліграфологічних методик – методики виявлення прихованої інформації або методики питань порівняння. З огляду на деякі методичні відмінності та необхідність дотримання певних умов, еклектика методик частіше не представляється можливою: експерт не має права задля використання однієї методики порушавати правила іншої. Чи відбулося це порушення у конкретному випадку, адвокату може роз’яснити лише професійний поліграфолог із числа науковців.
11. Особливо уважно слід перевіряти, наскільки точно та повно у висновку наведені отримані у ході дослідження поліграми. Кожна поліграма повинна бути включена в дослідницьку частину висновку у вигляді скріншоту (знімку екрану) цілком, включаючи контейнери каналів. Поліграми не повинні бути обрізаними, подаватися у вигляді фрагментів. Все це вкрай важливо, адже саме завдяки повноцінним скріншотам фаховий консультант із числа поліграфологів зможе згодом допомогти проаналізувати показники на поліграмах і, якщо таке було, то виявити: ознаки їхньої неправильної фіксації; ігнорування експертом відсутності реактивності (що у тому числі може бути наслідком навмисного зниження у програмному забезпеченні підсилення під час дослідження чи масштабу вже на момент створення скріншотів); неадекватні цифри за тонічною складовою (що можуть свідчити про перебування підекспертного у станах, які перешкоджали отриманню інформативних даних); факт проведення дослідження в умовах отримання показників із інверсією (коли запис поліграми за якимось каналом відбувався на 180 градусів навпаки).
12. Окрім поліграм у висновку мають бути наведені всі значущі питання, за фізіологічними реакціями на які робив висновок експерт.
13. Під час проведення судової психологічної експертизи з використанням поліграфа має обов’язково здійснюватися відеофіксація процесу дослідження, інформація про це також повинна бути відображена у висновку. Відеоматеріали, отримані за результатами дослідження, зберігаються у експертній установі або у приватного експерта.
14. У висновку експерт не повинен відповідати на питання права.
Надані рекомендації не є вичерпними, вони більше стосуються аналізу формальної сторони проведення судової психологічної експертизи, того, що можуть зробити неспеціалісти у галузі поліграфології. Для ґрунтовного аналізу варто залучати фахових консультантів-поліграфологів, зокрема – із Центру експертних досліджень Тетяни Морозової.
Перелік використаних джерел:
1. Про внесення змін в наказ Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5: наказ Міністерства юстиції України від 27 лип.2015 р. № 1350/5. URL: https://minjust. gov.ua/news/47479
2. Криміналістика : підручник / [В. М. Шевчук, В. А. Журавель, В. Ю. Шепітько та ін.] ; за ред. В. М. Шевчука : Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. - Харків : Право, 2024. С. 488-510.
3. Морозова Т.Р. Методика виявлення прихованої інформації у поліграфологічних дослідженнях : монографія. Вид. 2-ге, доповн. і переробл. / за наук. ред. О. М. Морозова. Київ : Алерта, 2026. С. 189-202.
4. Національний стандарт ДСТУ 9266:2023 Судова психологічна експертиза. Використання поліграфа. Загальні вимоги. Офіційне видання. Розроблено технічним комітетом стандартизації «Судова експертиза» (ТК 192), прийнято та надано чинності наказом ДП «УкрНДНЦ» від 16.11.2023 р. № 321 з 01.05.2024 р.
5. Методика проведення судових психологічних експертиз із використанням комп'ютерного поліграфа // Звіт про науково-дослідну роботу VIII. 1.8-2020/4 «Розробка методики проведення судових експертиз 3 використанням комп'ютерного поліграфа» / Т. А. Тамакова, Т. Р. Морозова, С. В. Ласунова, В. О. Шаповалов. Київ: КНДІСЕ. 2024. 223 с.