Новини
Судова психологічна експертиза із застосуванням поліграфа
Виступ доктора психологічних наук, професора, атестованого судового експерта Тетяни Морозової із доповіддю на Х Харківському міжнародному юридичному форумі у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого.
Панельна дискусія: «Поліграфологія у механізмі захисту прав та свобод людини: сучасні виклики, міжнародні стандарти та практика правозастосування»
Тетяна Морозова
доктор психологічних наук, професор, провідний науковий співробітник
лабораторії психологічних досліджень КНДІСЕ МЮ України
ORCID 0000-0002-0182-463X
Тетяна Тамакова
завідувач лабораторії психологічних досліджень КНДІСЕ МЮ України
ORCID 0000-0002-8495-2484
Євгенія Невах
судовий експерт лабораторії психологічних досліджень
КНДІСЕ МЮ України
ORCID 0009-0001-9807-9348
Судова психологічна експертиза із застосуванням комп’ютерного поліграфа у кримінальних провадженнях щодо статевих злочинів: актуальні проблеми та досвід КНДІСЕ
В Україні проведення судової психологічної експертизи із застосуванням комп’ютерного поліграфа стало можливим після внесення у 2015 р. змін у Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень [1; 2]. До того були прецеденти використання у суді результатів досліджень із застосуванням поліграфа у вигляді висновку спеціаліста.
Загалом, розкриваючи досвід використання поліграфа у кримінальних провадженнях щодо статевих злочинів, доцільно згадати один із гучних випадків понад 17-річної давності, який, як згодом з’ясувалося, був ініційований «чорними» політтехнологами. Восени 2009 р. перед виборами Президента України в ЗМІ з’явилася інформація, що група депутатів Верховної Ради ґвалтували 9-річну доньку і 12-річного сина редактора журналу «Артек». Оргії, в яких, начебто, брав участь і батько дітей, відбувалися у Криму в центрі відпочинку та оздоровлення дітей «Артек», а також в Києві на орендованих квартирах. Звинувачення висувала мати дітей, яка самостійно під відеозапис опитала їх, залучила поліграфолога для проведення у відношенні них дослідження, оплатила послуги експертів. За твердженням матері та медійних осіб, які її підтримували, у тому числі відомих тоді журналістів-розслідувачів, «педофіли» із Верховної Ради зосередилися виключно в одній фракції, лідерка якої висувалася у Президенти. Пройшли вибори, кримінальну справу закрили, бо відповідно результатів судових експертиз, що проводили атестовані судові експерти, на момент надання свідчень діти не мали жодної уяви про секс і описували дії, пов’язані з ним, із чужих слів; «педофілів» діти «упізнавали» по світлинам і часто плуталися при цьому; пошкодження кишківника, виявлені у них ендоскопом, були настільки незначні і свіжі, що, швидше за все, виникли від дії самого ендоскопа під час дослідження, але аж ніяк не від зґвалтування. Поліграфолог, який проводив поліграфне дослідження дітей 9 і 12 років, визнав, що провів це дослідження з істотним порушенням існуючих методик, а некоректні питання на це дослідження йому формулювала замовниця – мати дітей [3].
Даний випадок чи не найкраще показує, що без належного нормативно-правового, методичного забезпечення поліграфологія ризикує бути використаною ділками та, врешті решт, дискредитованою.
Аби запобігти цьому українські судові експерти-поліграфологи системи НДУСЕ Мінюсту активно працювали і результатом цієї наполегливої праці стало набуття чинності Національним стандартом ДСТУ 9266:2023 «Судова психологічна експертиза. Використання поліграфа. Загальні вимоги», внесення у Реєстр методик проведення судових експертиз за кодом 14.1.84 «Методики проведення судових психологічних експертиз із використанням комп'ютерного поліграфа», розробка «Методичних рекомендацій з використання комп’ютерного поліграфа при проведенні окремих видів судових психологічних досліджень» [4, 5, 6].
На сьогодні ми вже маємо низку професійних перемог, якими пишаємося. Зокрема, у 2026 р. висновок атестованого судового експерта щодо батька, який підозрювався у систематич¬ному сексуальному насильстві відносно своїх неповнолітніх доньок віком 9 та 13 років, був взятий до уваги судом поруч із іншими доказами у справі, суд визнав обвинуваченого винним та призначив йому покарання у вигляді довічного позбавлення волі [7].
Від справи «педофілів Артеку» минуло 17 років, в обидвох описаних ситуаціях висувалися подібні звинувачення, у дітей практично однаковий вік, але поліграфологи проявили абсолютно різний підхід у всьому, в тому числі у тому, що природа розбіжностей між показаннями потерпілих та обвинуваченого з’ясовувалася за допомогою поліграфа не у малолітніх дітей, а у дорослого батька, як це і повинно бути [8].
Якщо звернутися до досвіду КНДІСЕ, то у період із 2024 по 2025 рік включно ми мали провести 14 судових психологічних експертиз із застосуванням комп’ютерного поліграфа у кримінальних провадженнях щодо статевих злочинів.
Чотири експертизи не відбулися за різними причинами: одна – внаслідок того, що особа не з’явилася на дослідження; одна – через письмово оформлену відмову особи від участі у дослідженні; одна – через перебування підекспертного у стані, що не відповідав вимогам до участі у проведенні такого роду досліджень; одна – через те, що експертам не були надані матеріали кримінального провадження та не задоволене клопотання про уточнення питань.
Із 10 проведених у КНДІСЕ судових психологічних експертиз із застосуванням комп’ютерного поліграфа у кримінальних провадженнях щодо статевих злочинів:
- у чотирьох випадках не було виявлено комплексу значущих фізіологічних реакцій на питання, що відображали дії, у вчиненні яких підозрювалися підекспертні. Водночас був виявлений комплекс значущих фізіологічних реакцій на питання, що відображали автентичні показання підекспертних, тобто тих, що підтверджували висловлені ними версії та свідчили на їхню користь [9];
- у чотирьох випадках одержані експертами результати не дозволяли їм надати однозначну відповідь на всі або на частину винесених на експертизи питань у зв’язку з одержанням у підекспертних значущих фізіологічних реакцій у відносно однаковій кількості на взаємовиключні питання;
- у двох випадках був виявлений комплекс значущих фізіологічних реакцій на питання, що відображали дії, у вчиненні яких підозрювалися підекспертні. Водночас у підекспертних не було виявлено комплексу значущих фізіологічних реакцій на питання, що відображали їхні автентичні показання, тобто тих, які б підтверджували висловлені ними версії та свідчили на їхню користь.
За нашою інформацією приблизно таке ж співвідношення спостерігається і в інших НДУСЕ системи Мінюсту, де проводяться судові психологічні експертизи із застосуванням комп’ютерного поліграфа, що дозволяє нам дійти наступних висновків:
1) у кримінальних провадженнях щодо статевих злочинів, де звинувачення є морально важкими, нищівними для репутації людини і можуть використовуються іншими членами родини з метою зведення рахунків, досягнення меркантильних цілей, результати таких експертиз дозволяють непричетним підозрюваним не лише, щонайменше, вплинути на внутрішнє переконання судді, але й відновити до себе довіру з боку значущого оточення;
2) використання тестів перевірки версій у опитувальниках, призначених для виконання судової експертизи у кримінальних провадженнях щодо статевих злочинів дозволяє перевірити версію малолітніх, неповнолітніх заявників і їхніх законних представників у ході дослідження дорослого обвинуваченого.
З однієї сторони, такий підхід не травмує зайве дитину, з іншої – захищає непричетних, обмовлених обвинувачених, адже тест перевірки версій передбачає обов’язковість врахування у тестах їхніх автентичних показань: реакції, отримані на питання, що відображають версію дитини та її законного представника, порівнюються із реакціями на питання, що відображають версію підекспертного;
3) українські судові експерти, які виконують судові психологічні експертизи із застосуванням поліграфа, уже мають у своєму розпорядженні достатній науково-методичний арсенал, що пройшов належну апробацію, завдяки чому здатні дати науково-обґрунтовані відповіді на питання, винесені на експертизу у кримінальних провадженнях щодо статевих злочинів.
Водночас, у випадку, коли в силу різних причин дійти однозначного висновку за питаннями, винесеними на експертизу – неможливо, то це також допустимо у межах чинної Методики. Такий підхід запобігає тиску на експерта, примусу його до підпису висновку, у якому він, з огляду на результати аналізу отриманих даних – не впевнений.
Використана література:
1. Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень : наказ Міністерства юстиції України; інструкція, форма типового документа, картка, Рекомендації від 08.10.1998 № 53/5. База даних «Законодавство України». Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/z0705-98.
2. Криміналістика : підручник / [В. М. Шевчук, В. А. Журавель, В. Ю. Шепітько та ін.] ; за ред. В. М. Шевчука : Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. - Харків : Право, 2024. С. 488-510.
3. Морозова Т.Р. Поліграфологія: підручник / [Т.Р. Морозова]: за ред. О.М. Морозова. – Харків: «Естет Принт», 2019. – 478 с.
4. Національний стандарт ДСТУ 9266:2023 Судова психологічна експертиза. Використання поліграфа. Загальні вимоги. Офіційне видання. Розроблено технічним комітетом стандартизації «Судова експертиза» (ТК 192), прийнято та надано чинності наказом ДП «УкрНДНЦ» від 16.11.2023 р. № 321 з 01.05.2024 р.
5. Методика проведення судових психологічних експертиз із використанням комп'ютерного поліграфа // Звіт про науково-дослідну роботу VIII. 1.8-2020/4 «Розробка методики проведення судових експертиз 3 використанням комп'ютерного поліграфа» / Т. А. Тамакова, Т. Р. Морозова, С. В. Ласунова, В. О. Шаповалов. Київ: КНДІСЕ. 2024. 223 с.
6. Методичні рекомендації з використання комп’ютерного поліграфа при проведенні окремих видів судових психологічних досліджень. Звіт про науково-дослідну роботу VІІІ.1.6-2018/2 «Розробка методичних рекомендацій з використання комп’ютерного поліграфа при проведенні окремих видів судових психологічних досліджень» / Ю. Б. Ірхін, Т. Р. Морозова, Т. А. Тамакова. Київ : КНДІСЕ, 2023. 98 с.
7. Шмукін А. Судова психологічна експертиза із застосуванням комп’ютерного поліграфа під час розслідування особливо тяжких злочинів. Судова експертиза. 3 (Сер. 2026), 114–118.
8. Морозова Т.Р. Методика виявлення прихованої інформації у поліграфологічних дослідженнях : монографія. Вид. 2-ге, доповн. і переробл. / за наук. ред. О. М. Морозова. Київ : Алерта, 2026. С. 189-202.
9. Ласунова С. В. До проблеми суб’єктивної значущості стимулу в психологічних дослідженнях з використанням комп’ютерного поліграфа. Актуальні питання вдосконалення судово-експертної та правоохоронної діяльності : збірник матеріалів засідання № 6 постійно діючої Міжнародної науково-практичної конференції (м. Кропивницький, 12 жовтня 2023 р.). Кропивницький : ТОВ «Центрально-Українське видавництво», 2023. С. 249–251.