Відмінні погляди на МВПІ

На написання цієї статті мене надихнуло дві події, які відбулися восени 2024 р. Повернувшись із відрядження до Японії, моя керівниця – заступник директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Наталія Нестор, розповіла, що мала там зустріч із судовими експертами-поліграфологами. У ході професійного спілкування японські фахівці з гордістю заявили, що ледь не єдині у світі досягають вирішення експертних завдань за допомогою тестів на знання відомого рішення, які використовують у відповідності до модифікованої ними методики виявлення прихованої інформації. Вони були здивовані, коли пані Наталія розповіла їм, що українські судові експерти є їхніми однодумцями. Зокрема, розроблені у КНДІСЕ чинний стандарт судових психологічних експертиз із  використанням поліграфа (ДСТУ 9266:2023) і успішно апробована та прийнята до впровадження Методика проведення судових психологічних експертиз із використанням комп’ютерного поліграфа передбачають використання, у тому числі, тестів, якими так пишаються японські судові експерти.

    

Приблизно у той же час я отримала можливість прочитати написану Яном Відацкі «Історію поліграфологічних досліджень» (2023 р., переклад з польської мови першого офіційного видання від 2017 р.). Виявилося, що пан Відацкі не вбачає доцільності та перспектив використання тестів на знання відомого рішення, при чому взагалі, а не лише у судово-експертній практиці. Він переконаний, що причетні не пам’ятають багатьох деталей вчинених ними злочинів та наводить приклади із практики однієї адвокатської компанії, чиї підзахисні, які зізналися у вчинені злочину, не пам’ятали, у який одяг були вдягнені їхні жертви, скільки ножових ударів вони їй завдали (стор. 123-124). 

        

Кожен має право на власну думку. Складно не погодитися з тим, що людина не може в однаковій мірі втримати в увазі та запам’ятати все: врешті-решт людський мозок не сервер, а очі не відеокамери, що до нього під’єднані.  Поза тим звертає на себе увагу те, що пан Відацкі не розкрив, як саме було встановлено, що причетні не пам’ятали вказаних деталей вчинення злочину? Чи не були їхні свідчення частиною обраної лінії захисту? Чи точно вони були правдиві перед своїми адвокатами? Адже інколи підзахисні алогічно обманюють навіть своїх захисників. 

        

Елементарне звертання до української теорії та практики використання поліграфа свідчить про високу ефективність та доказовість використання тестів на знання відомого рішення. Із правилами їх написання можна ознайомитися у підручнику «Поліграфологія» (Морозова Т.Р, 2019 р.) та «Методика виявлення прихованої інформації у поліграфних дослідженнях» (Морозова Т.Р., 2023 р.). 

    

Тести на знання відомого рішення за умови нерозголошення інформації активно використовуються поліграфологами української школи при проведенні службових розслідувань. Ці тести ніколи не є єдиними, їх включають у третій блок опитувальника, а всього таких блоків відповідно методики передбачається п’ять.

        

Переважна більшість опитувальників, які використовували поліграфологи Національної поліції України з метою розкриття та розслідування злочинів і за допомогою яких досягли результатів, включали в себе батареї тестів на знання відомого рішення. 

        

Саме із написання тестів на знання відомого рішення слухачі виконують свої перші домашні завдання на наших курсах підготовки поліграфологів. 

       

Втім, істина конкретна і підтверджується фактами, а тому наводимо реальні поліграми, отримані при використанні тестів на знання відомого рішення. А поліграфологи та їх замовники нехай самі вирішують, чи варто відмовлятися від того, що приносить користь і практичний результат вже понад 100 років.

          

        

Коротка фабула: господар помешкання звинуватив робітника у крадіжці значної суми грошей, а саме 130 тис. доларів США. За його словами гроші були упаковані трьома брикетами, кожен із яких був загорнутий в прозору харчову плівку. 

        

Підозрюваному робітнику деталей звинувачення не розголосили, що зробило можливим використання в опитувальнику батареї тестів на знання відомого рішення. Про причину, через яку йому запропонували пройти дослідження із використанням поліграфа, робітник дізнався у загальних рисах за годину до тестування. На дослідження він погодився одразу, заявивши, що за понад 20-річний досвід роботи не вкрав у людей, в яких працював, жодної копійки. У ході дослідження на питання батареї тестів на знання відомого рішення робітник відповідав «не знаю». 

0. У великий конверт?

Н1. У кульок із супермаркету?

Н2. У барсетку?

З1. У звичайну прозору плівку?

Н3. У жіночу сумочку?